Беленький Марьян (belenky) wrote,
Беленький Марьян
belenky

Книга того, що проповідує на зборах
Переклад з івриту Мар’яна Біленького

Ось слова того, що проповідує у Храмі, сина царя Давида у Єрусалимі:
- Суєта суєт, казав він, - усе чисто суєта. Що користі людині від усіх плодів праці його? Покоління приходить, покоління йде, а Земля навіки їснує. Сонце сходить та заходить, і знову поспішає не свое місце. Дме вітер на південь, потім на північ, кружиться, та вертається назад, звідки вийшов. Тікуть усі ріки до моря, але море не переповнюється. А ріки споконвіку вертаються і знову текуть, текуть. Усе у праці. Не може людина пересказати усе, що бачила. Не насичуються очі тим, що бачать. На насичуються вуха тим, що чують. Що було, то й буде. Нема нічого нового під Сонцем. Буває, що кажуть – „ось, нове”, а воно вже було у віках, що були до нас.
- Немає пам’яті про минуле. Та й про те, що буде, не залишиться ніякої пам’яті в тих, хто прийде слід за нами.
Був я царем над Ізраїлем у Єрусалимі. І замислив я дослідити мудростю усе, що коїться під небом. Важку цю справу дав пан Господь синам людським щоб робили вони вправи в цим нелегкім ділі. Бачив я усі діла, усе, що коїться під Сонцем. І усе це суєта та томління духу.

Далі буде
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment