Беленький Марьян (belenky) wrote,
Беленький Марьян
belenky

Мар'ян Біленький

Побалакаємо по-людськи
- Няв!!
- З'явився нарешті! Де це тебе носило усю ніч?!
- Няв!!
- Тільки не треба мені розповідати! На себе краще подивись! Шерстя усе у клаптях, вуса у помаді. Не можна ж до такого стану втрачати людський вигляд.
- Няв!!
- Обридлі мені твої котовасії, котоклізми, котострофи! Завжди ти додому вертаєшся у повному котарсисі!
- Няв!!
- - Думаєш, я не пам'ятаю, як ти наклюкався валер'янки, горлав похабних пісень, присіпувався до дівчат.
- Няв!!
- - І це – усе твоє оправдання?
- Няв!!
- - Тільки не треба мені розповідати про твое тяжке життя. В тебе все могло бути набагато гірше. А якщо б твої батьки були не котами, а свинями – ким би ті тоді був?
- Няв!!
- Або хробаками. Уяви собі- усі навкруги беруть від життя усе, тусуються на дахах з кішками, а ти у якомусь багні порсаєся.
- Няв!!
- Май хоч краплину совісті. В мене ще кіт не валявся, а ти мене відволікаєш своїми балачками.
- Няв!!
- - Їсти ви усі хочете! А ти хоч раз після себе посуд вимив? Я тут верчуся як білка у колесі зранку до вечора, і усе – коту під хвіст!
- Няв!!
- - Слухай, я у магазині одну штуку бачила. Зверху отак, а знизу ....
- - Няв!.
- Не смій мені заперечувати! Я усе життя на таких як ти змарнувала. А подяки з вас усіх – кіт наплакав.
- Няв!!
- Ось ти як заговорив. А хто зтріскав цілю каструлю київських котлет на Новий рік!
- Няв!!
- Визнаєш! Там 5 кіло було, а в тобі усього три. Якшо ти кіт, де котлети. А якщо ти – котлети, де кіт?
- Няв!!
- Раніш треба було пробачення просити. Гості, не гості – їм же начхати. А що потім буде – вони ж не думають. "Потом – суп с котом", зрозумів? Ти ж на цьому ділі собаку з'їв.
- Няв!!
- Добровільне зізнання полегшить твою провину. Ти б сам, своєю кошачою головую не додумався би щодо котлет. Це тебе Мурка Кац підговорила з 7 квартири, чи може Тузік Махарашвілі? Чи може ота сіамська прошмандовка з 8 поверху?
- Няв!!
- Можеш не оправдуватися. Я не вірю жодному слову.
- Няв!!
- Добре. Цим разом повірю. . І щоб отої Мурки я більш не бачила. Вона, розуміється, молода, руда, пухнаста, але годує тебе хто?
- Няв!!
- Щоб це було останній раз!. Поклянися.
- Няв!!
- Добре, повірю. От бачите, якщо з ними по-людьски – вони ж розуміють.
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 4 comments