belenky

Мар'ян Біленький

Казка
Добрий вечір вам, малята, любі хлопчики й дівчата. Сьогодні я розповім вам казку про страшного звіра. Не боїтеся? Добре. Отже, малята, сідайте і слухайте.
Одного разу з’явився у лісі страшний звір. Та такий страшний, що не можна собі навіть уявити. Шо вам, діточки, сказати - якнайстрашніший звір. Зібралися круг нього усі звірі лісові – чекають, що ж це воно буде. А страшний звір реве своїм страшним голосом:
- Ну, зараз я вас усіх з’їм .
Як почули те звірі, почали плакати та ридати. Прощаються одне з одним перед смертю, обіймаються. І тільки одне маленьке козеняточко не злякалося. Вибігло прямо поперед пащею страшного-престрашного звіра та як викрикне йому:
- Пішов ти на хуй!
Перелякалися звірі. Хіба ж так можна невиховано кричати? Якщо звір збирається тебе з’їсти, це же значить, що можна бути з ним неввічливим. Ой, що ж це воно зараз буде? Сидять звірі, тримтять від страху.
Як почув слова козеняточка страшний престрашний звір, почав він від гніву роздуватися. Дметься, дметься, та й луснув. Нічого від нього не залишилося. Радіють звірі, танцюють, співають, хоробре козеняточко прославляють.
Ну а зараз, малята, пізня година. Пора вам, малятка, вже у ліжечка, спать-вілпочивать. Спіть, набирайтеся сил, а коли виростете великими и сильними, самі зможете посилати на хуй кого завгодно.
Отака хуйня, малята,
Любі хлопчики й дівчата.
Тож бувайте здоровеньки
Щиро ваш - Мар’ян Біленький  

Error

Anonymous comments are disabled in this journal

default userpic

Your IP address will be recorded